Прийде день, коли я зможу про це написати більше, в фарбах емоцій і почуттів, з лелечою величчю. А зараз ми вгризаємось в землю і копаємо

24 квітня 2022 року. Сьогодні був в Ірпінському Будинку письменника. Хотів подихати повітрям мистецтва. Подихати не дуже вийшло. Ні, повітря чистеньке і прозоре. Я з

Смак кави й аромат сигари під вибухи мін. Шосте березня 2022 року. Я сидів у дерев’яній альтанці на Ірпінському водоканалі з чашкою кави в одній руці і з сигарою в другій. Втішався

Я — Українець, і мене не скорити! Українці — нескорені люди. Я — Українець, і мене не зламати! Українці — незламні люди. Я — Українець,

Ірпінь — повний безлад — війна Біль вбивчий, нестерпний. Чому? Літописці літописами попереджали: Не вір московитам. Зрадять і ніж в спину Встромлять. Моя Україно, Будуй-муруй

«Ластівка» – величезний колишній санаторій, а зараз закинутий і нікому не потрібний. Учора ми перемістилися з нашої локації в Ірпінському Будинку творчості письменників у цей

Шосте березня 2022 року. Я сидів в дерев’яній бесідці на Ірпінському Водоканалі з чашкою кави в одній руці і з сигарою в іншій руці. Насолоджувався

Дитинство. Я в селі, у бабусі на канікулах. Частенько бабуся просили сходити за чимось до сусідки і при цьому попереджала:–Синку, якщо побачиш, що на дверях