Мартинюк Сергій Яковлевич

Народився 10 серпня 1962 року в с. Крижовлін Балтського району, що на Одещині. Одещина – моє життя, моя доля, моя гордість. Я люблю свій край, вірю в його велич і неповторність. В сиву давнину тут жили славні пелазги (дослівно лелеки), інакша назва єтруски. Саме пелаги заснували пелозг’янську (мікенську) культуру, яку в сьогоденні називають грецькою. Пелазги кровно і мовно споріднені з гіттітами. Мандрували наші предки на возах, тому я стверджую, що в нашому краю придумали перше колесо і приручили коня. До греків Греція, мала назву Пелезгієя. Це розум і завзяття наших предків започаткувало Рим. Відчуйте це в шелесті повітря, шепотінні верб і дубів, величі скитських курганів. Це підказка: хто ми є і звідки наше коріння. Пишаюсь, що я Українець. Яка моя родина? – це питання чую часто. Маю чудову дружину. За фахом вчитель фізики і математики. Закінчила наш рідний Одеський педагогічний університет. Разом живемо понад 30 років. Я пишаюсь ти, що колись вона обрала мене. Маю двійку чудових доньок. Обидві мають юридичну освіту, старша дочка подарувала нам онука Романа. Я пишаюсь своєю сім’єю.

Новини

Письменницький літопис. Письменник Сергій Мартинюк: “Станцюємо гопака на руїнах кремля”.

Ірпінь — повний безлад — війна Біль вбивчий, нестерпний. Чому? Літописці літописами попереджали: Не вір московитам. Зрадять і ніж в спину Встромлять. Моя Україно, Будуй-муруй

Читати далі »

Письменницький літопис. Письменник Сергій Мартинюк “Бій на “Ластівці”

«Ластівка» – величезний колишній санаторій, а зараз закинутий і нікому не потрібний. Учора ми перемістилися з нашої локації в Ірпінському Будинку творчості письменників у цей

Читати далі »

Письменницький літопис: Сергій Мартинюк “Під смак кави і аромат сигари окупантів відірпінили”. (Зоря Приірпіння)

Шосте березня 2022 року. Я сидів в дерев’яній бесідці на Ірпінському Водоканалі з чашкою кави в одній руці і з сигарою в іншій руці. Насолоджувався

Читати далі »