![](https://leleko.org.ua/wp-content/uploads/2014/04/IMG_6449.jpg)
Мартинюк Сергій Яковлевич
Народився 10 серпня 1962 року в с. Крижовлін Балтського району, що на Одещині. Одещина – моє життя, моя доля, моя гордість. Я люблю свій край, вірю в його велич і неповторність. В сиву давнину тут жили славні пелазги (дослівно лелеки), інакша назва єтруски. Саме пелаги заснували пелозг’янську (мікенську) культуру, яку в сьогоденні називають грецькою. Пелазги кровно і мовно споріднені з гіттітами. Мандрували наші предки на возах, тому я стверджую, що в нашому краю придумали перше колесо і приручили коня. До греків Греція, мала назву Пелезгієя. Це розум і завзяття наших предків започаткувало Рим. Відчуйте це в шелесті повітря, шепотінні верб і дубів, величі скитських курганів. Це підказка: хто ми є і звідки наше коріння. Пишаюсь, що я Українець. Яка моя родина? – це питання чую часто. Маю чудову дружину. За фахом вчитель фізики і математики. Закінчила наш рідний Одеський педагогічний університет. Разом живемо понад 30 років. Я пишаюсь ти, що колись вона обрала мене. Маю двійку чудових доньок. Обидві мають юридичну освіту, старша дочка подарувала нам онука Романа. Я пишаюсь своєю сім’єю.
Наші товари
-
З Україною в серці
500.00₴ -
Здобули волю – здобудемо волю
500.00₴ -
Горжусь что я украинец
450.00₴
Новини
![](https://leleko.org.ua/wp-content/uploads/2024/06/05.jpg)
Письменник Сергій Мартинюк: “Жираф. Позиція “Мішки”
Прийде день, коли я зможу про це написати більше, в фарбах емоцій і почуттів, з лелечою величчю. А зараз ми вгризаємось в землю і копаємо
![](https://leleko.org.ua/wp-content/uploads/2024/06/06.jpg)
Письменник Сергій Мартинюк: “Як ми втримали Ірпінь?”
24 квітня 2022 року. Сьогодні був в Ірпінському Будинку письменника. Хотів подихати повітрям мистецтва. Подихати не дуже вийшло. Ні, повітря чистеньке і прозоре. Я з
![](https://leleko.org.ua/wp-content/uploads/2024/04/438093629_7140075072781140_251260358953177033_n.jpg)
Письменницький літопис. Сергій Мартинюк: “Смак кави й аромат сигари під вибухи мін” (6 березня 2022 року)
Смак кави й аромат сигари під вибухи мін. Шосте березня 2022 року. Я сидів у дерев’яній альтанці на Ірпінському водоканалі з чашкою кави в одній руці і з сигарою в другій. Втішався
![](https://leleko.org.ua/wp-content/uploads/2024/05/01-4.jpg)
Письменницький літопис. Письменник Сергій Мартинюк: “Я — Українець, і мене не скорити!”
Я — Українець, і мене не скорити! Українці — нескорені люди. Я — Українець, і мене не зламати! Українці — незламні люди. Я — Українець,
![](https://leleko.org.ua/wp-content/uploads/2024/05/02-3.jpg)
Письменницький літопис. Письменник Сергій Мартинюк: “Станцюємо гопака на руїнах кремля”.
Ірпінь — повний безлад — війна Біль вбивчий, нестерпний. Чому? Літописці літописами попереджали: Не вір московитам. Зрадять і ніж в спину Встромлять. Моя Україно, Будуй-муруй
![](https://leleko.org.ua/wp-content/uploads/2024/05/IMG_20230719_000210_684.jpg)
Письменницький літопис. Письменник Сергій Мартинюк “Бій на “Ластівці”
«Ластівка» – величезний колишній санаторій, а зараз закинутий і нікому не потрібний. Учора ми перемістилися з нашої локації в Ірпінському Будинку творчості письменників у цей
![](https://leleko.org.ua/wp-content/uploads/2020/07/stork23leleka.png)