Сергій Мартинюк, письменник, захисник Ірпеня:
«Як зараз говорять про перших добровольців Ірпеня — мені не подобається. Що стали щитом Буча, Гостомель Мощун і Ірпінь — це неправда. Щитом став тільки Ірпінь».
«Позивний «Письменник», або Як Ірпінці русню відірпінили». Під такою назвою в Ірпінській міській публічній бібліотеці презентували книгу письменника, громадського діяча, захисника Ірпеня Сергія Мартинюка. Того самого, який 24 лютого 2022 року взяв мисливську рушницю, кілька набоїв до неї, і пішов боронити місто. В основі книги — щоденники автора, які писав на війні. Цей гарячий письменницький літопис про оборону Ірпеня за участі перших добровольців.
Сергій Мартинюк, письменник, захисник Ірпеня:
«У 2014 році за перших добровольців усі забули. Хтось зараз пам’ятає ім’я, прізвища тих перших спецназівців служби безпеки України, які загинули в Донецьку? Ні. Ніхто. Тому я про це й написав».
Історії боротьби ірпінців за своє місто були настільки справжніми, що оживляли болючі спогади присутніх про ті часи.
Марія Кочур, українська акторка театру та кіно, мешканка Ірпеня:
«Я стояла на другому поверсі нашого будинку, і бачила усі ці вертольоти, ці вибухи. Навпроти мій сусід загинув. Він у цьому списку. Ми позривали усі таблички з вулиць, щоб ворог не бачив, де він знаходиться. І оце все збурило сьогодні мене».
Для багатьох ірпінців – детальне знайомство з книгою Мартинюка ще попереду. А працівники бібліотеки вже встигли не лише прочитати її, а й розкласти на цитати.
Віра Пальчевська, бібліотекарка:
«Війна безжальна, червоно-кривава. І ми розуміли, що за Україну треба вбивати, а не геройські гинути. Не кажіть мені про слов’ян-братів. Маски скинуто — війна. Україна переможе. Вільних не завоювати і на коліна не поставити».
На презентації книги присутні познайомилися і з її героями. На захід завітали ті, хто першими стали на захист Ірпеня. Перші добровольці. Відомо, їх було майже дві сотні. Звісно, прийшли далеко не всі. Але з багатьма можна зустрітися на сторінках книги.
Сергій Параниця (Професор), захисник Ірпеня, доброволець:
«Ми розуміли одне одного навіть без багатьох слів. Кивком, рукою — і вже усі знали що робити. Залишилися на той час такі хлопці, які розуміли чому залишилися».
Едуард Сеник (Ворон), захисник Ірпеня, доброволець:
«Доля звела нас із хорошими людьми, з побратимами, з Яковичем-письменником, з яким разом з оточення з «Ласточки» виходили. Але ніхто, скажу своїми словами, у штани не наклав і усі гуртом йшли».
Денис Дуднік (Кліщ), захисник Ірпеня, доброволець:
«Там дуже багато нюансів, що вже й забули про них, але письменник все зберіг. Дякую тобі велике».
Ольга Ходацька, письменниця:
«Я так дивилася і слухала уважно виступи захисників Ірпеня, і думаю: от які сильні, які мужні, і які скромні. І я хочу вам подякувати, шановні захисники, від усіх матерів, від усіх доньок України, від усіх сестер за те, що ви вистояли, за те, що ви такі».
Примірник книги «Позивний «Письменник», або Як Ірпінці русню відірпінили» автор подарував міській бібліотеці. Так що, шукайте на поличках книгозбірні, і читайте живу історію оборони Ірпеня.
