З мого допису на ФБ: “Сьогодні в затишному залі Публічної бібліотеки імені Лесі Українки відбувся мій творчий вечір “Я Українець і маю розум Переможця”. Деякі світлини зі свята презентації. На початку вшанували хвилиною мовчання Марію Морозенко. Саме сьогодні рік, як вона відійшла у вічність. Модератором зустрічі був молодий поет Віталій Білозір. Розповів про себе, родину, про мрію стати письменником, про військову службу, про перші дні війни. Як почав писати, про першу книгу. Намагався бути щирим. Намагався бути самим собою. Дякую друзям які завітали мене підтримати. Анатолій Демчук, Леся Порядченко, Олександр Юров, Володимир Іванович Кривобок, Виктор Шторм. Дякую колективу бібліотеки за гостинність!”
З допису на ФБ бібліотеки: У Публічній бібліотеці імені Лесі Українки відбувся творчий вечір «Я Українець і маю розум Переможця» Сергія Мартинюка (літературний псевдонім Світогор Лелеко, військовий позивний «Письменник») – українського прозаїка, публіциста, поета, журналіста, краєзнавця, громадського і політичного діяча, мецената, військовослужбовця Ірпінської ТрО. Викладача військових дисциплін у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна та заступника головного редактора з розвитку газети «Літературна Україна». Пан Сергій Член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України.
Під час заходу автор презентував нові книги: «13 віршів, або Битва за Ірпінь змінила світ». Збірка відкриває новий етап військової творчості письменника. 24 лютого Сергій Мартинюк сказав «…від сьогодні я солдат. Моя Україна потребує солдата Мартинюка». Взяв до рук мисливську зброю і приєднався до Ірпінського руху спротиву москвинським окупантам. 13 віршів, які увійшли в збірку, писались в окопах, на позиціях, під обстрілами. Один рядок писався в Ірпінському Будинку письменників, другий — на «Жирафі», третій — на «Каравангала», четвертий — на Водоканалі. Саме тому вони бойові й пахнуть потом, порохом і славою.
«Українці – люди Сонця Неба», яку Сергій Мартинюк написав у співавторстві із Василем Якименком. Автори доводять, що Україна була, є і буде, незважаючи на війну… Настав той час, коли більше ніхто і ніколи в світі не переплутає Україну з московією! Роки Незалежності нашої країни покликали до неординарних підходів у висвітленні літопису, походження українців, правдивого його вивчення та впливу інших цивілізацій на сучасну українську націю… Піднімаємо з глибин історії шумерські та етруські тексти, вони не чиїсь, а наші, наших славних пращурів Українців.
Друзі прийшли підтримати пана Сергія та були запрошені до слова:
Анатолій Демчук – відомий артист української естради розмовного жанру. Заслужений артист України, Народний артист України, Народний Герой України.
Олександр Юров – музикант, провідний фахівець Національного центру «Мала академія наук України», голова Всеукраїнського клубу почесних послів науки ЦЕРН в Україні.
Леся Порядченко – військовий волонтер, Заслужений діяч естрадного мистецтва України, доцент УДУ імені М.П.Драгоманова.
Кривобок Володимир – відомий бібліофіл, меценат, член Всеукраїнського товариства воєнних істориків при Фонді «Україна-ЮНЕСКО», давній друг бібліотеки.
Віктор Шторм – продюсер, режисер і кіномитець.
Бібліотека отримала в дарунок багато книжок! Особлива подяка полковнику Володимиру Кривобоку!
Відео з творчого вечора. https://www.facebook.com/LUkLibrary/videos/2511072119078091
