ВІН СТАВИТЬ ЗНАК ОКЛИКУ ТАМ, ДЕ БАГАТО ХТО З НАС ПОСТАВИВ БИ ЗНАК ПИТАННЯ, КРАПКУ, АБО… (Продовження. Початок – 09, 20. 01.2024) Запрошуючи до знайомства з книгою «Українці – люди Сонця Неба”, Сергій Мартинюк підкреслив, – “Ворушимо міцне вогнище України і не даємо йому згасати! Того дня він “ворушив” вогнища молодих душ, нагадуючи Їм, що “Не боїмося бути інакшими і доводити, що не той козак, який за течією пливе, а той, що проти неї”. Впевнена, що сьогоднішня зустріч з письменником Сергієм Мартинюком додала Віри, Впевненості, Гордості молодому поколінню Ірпеня. Бо кожна книга цього відомого письменника як сонячний промінь серед чорної смертоносної кіптяви війни… Як промінь праведної люті, сонячної ненависті, жаги помсти і бажання залишитись Людьми! Не можна було особливо не відчути це – не тільки на календарях, а й в серці кожного українця дата 24.02. назавжди закарбувалася чорною добою, в якій не було світанку.Звичайно, спілкуючись з молоддю, письменник Сергій Мартинюк не обминає болюче і дуже вчасне питання «про інформаційну безпеку під час війни». І просто стискаються кулаки. Стільки зрадництва, стільки злочинної діяльності п’ятої колони, стільки «ждунів» і тих, кому «какая разніца» роблять свою антиукраїнську справу, а герої отримують безпідставні обвинувачення, обмеження свободи тощо.Втім чи безпідставно звучать обурені коментарі щодо діяльності телемарафону, де майже не затребувані НАЦІОНАЛІСТИ, тобто «особистості, які ставлять на перше місце право та інтереси своєї нації, своєї держави, не заперечуючи при цьому прав та інтересів націй та держав» (Тлумачний словник української мови. Харків, Прапор, 2006).Згадаймо вже хрестоматійне формулювання шановного Сергія Мартинюка: «Українець – це людина, яка усвідомлює себе українцем». Книги Сергія Мартинюка зовні сприймаються, як добрі, теплі, толерантні, але розгорніть на будь-якій сторінці – біль, страждання, боротьба українців кількох поколінь. Навіть у виданнях, що побачили світ до початку повномасштабного вторгнення. Ніби Сергій Мартинюк відчував, намагався нагадати про гіркий досвід наших попередників, яким московити прозоро натякали «можемо повторити». Та з патріотами України сперечалися ті, кому не судилося бути націоналістами, кому «КАКАЯ РАЗНІЦА…» не прислухались до здорового глузду чи до нагадування Симона Петлюри: “Нам не страшні московські воші, нам страшні українські гниди”. – чи випадково саме в день народження Степана Бандери вдруге вбили Романа Шухевича? Чи випадково саме того дня «прилетіло», так би мовити, в будівлю університету, де навчався С. Бандера?! Чи випадково локації об’єктів оборонної промисловості чи воєнного значення хтось позначив ворогові?!Робота над помилками у нас – попереду. І ведуть боротьбу за серця і души співвітчизників наші Захисники не тільки фронті, але й на полігонах, в тренувальних таборах, навчальних закладах. І, вдивляючись в ці задумливо-піднесено зосереджені молоді обличчя, написала я оці рядки:Промовлять Небеса: «Усе позаду!..»Господь знеболить жах сердець: «Амінь!»Та буде не до свят нам і парадів – «Побєдобєсіє» наш розум не затьмить!«Відвоювали!» – видохнуть солдати…«До Сонця!..» – діти вийдуть з укриття.Та завмер календар на чорній даті, Де в лютому спинилося Життя. Але від книги до книги все впевненіше нагадує нам Сергій МАРТИНЮК (Світогор Лелеко): «МАЮ ЧЕСТЬ БУТИ УКРАЇНЦЕМ» Має продовжуватися ЖИТТЯ! 24.02.2024 Далі буде…