ТРАДИЦІЇ ТА ОБРЯДИ НА РІЗДВО У РІЗНИХ КУТОЧКАХ УКРАЇНИ Унікальність України у тому, що кожен регіон має свої особливі різдвяні обряди та традиції, які укладались століттями. Попри велику схожість є і відмінності, про які ми розповімо далі. Закарпаття: Тут переплелися традиції бойків, угорців, гуцулів та лемків. Цікавим є те, що на Закарпатті збереглася давня назва Корочун, яка означає переддень Різдва. Відома вона ще з язичницьких часів. Святковий калач називають так само – карачуном або корочуном. У гірських районах головною стравою є кутя, а в інших частинах – бобальки (запечене та проварене на пару тісто, яке посипають маком та горіхами). На підвіконні традиційно залишають келих вина, прикритий скибкою хліба – так господарі запрошують померлих на Святий вечір.У перший день Різдва колядують лише хлопці. Для них існують навіть окремі колядки, які вони співають неодруженим дівчатам. Галичина: Попри загальноприйняті звичаї – 12 страв, часник по краю столу, солома на підлозі в час Святого вечора, тут збереглися деякі унікальні традиції. До прикладу, в деяких районах Львівщини по сьогодні плетуть особливих солом’яних павуків. Люди вірять, що саме павуки приховали вхід до печери, де народився Ісус. Поділля: Звичаї святкування Різдва на Поділлі подібні до тих, які вже описані вище. Вечеря тут починалася з того, що господар заносив до хати дідуха або, як його ще називають, коляду. До речі, колись у ніч перед Різдвом подоляни не розстеляли постіль, а спали на голих дошках. Дехто взагалі утримувався від сну, проводячи час у молитві. У народі побутував такий вислів з цього приводу: «Хто в таку ніч під таке велике свято спить, той Царство Небесне, спасіння проспить».ПоліссяТут немає обов’язкового припису щодо 12 страв – готували хто скільки міг. Унікальною стравою є бурда – її готують із розтертого та потім дещо обсмаженого конопляного насіння, потім туди додають чорницю і груші-дички. Взагалі груша відігравала важливу роль в поліському Різдві. Вона вважалася символом садовини, її потрібно було особливо доглядати. Буковина: Різдвяні святкування там розпочинаються рано. Колядувати заведено одразу після Святвечора. Починається вечеря з підкидання першої ложки куті до стелі. При цьому господар проговорює те, що особливо потрібно в господарстві. На сході області повівся звичай перевертати тарілку першої страви, яку з’їли. Волинь: По сьогодні тут збереглася давня назва Коляда, якою часто називають саме переддень Різдва, хоча побутує вже і більш сучасна назва Святвечір. Культ предків по-своєму зберігся на Волині. Перед тим як сідати до святкового столу, господар дує на стілець, щоб здути душі померлих, які могли вже сісти за нього. Якщо в сім’ї протягом року хтось помирав, то йому ставлять окрему тарілку на столі. Після вечері стіл не прибирають, а кутю кладуть на покуття – місце біля ікони в домі. Кутю в Східній Україні варять з рису. А ще на столі тут обов’язково мають бути пироги (вареники). На Півдні України досі збереглася традиція відносити святу вечерю своїм хрещеним. Зазвичай у кошику несуть трохи куті, калачі, цукерки. Ті, в свою чергу, дають діткам гроші й солодощі. Зараз деякі традиції забулися та загубилися в часі. Хоча в багатьох регіонах і досі можна зустріти особливий колорит українського святкування Різдва.