Свічка пам’яти. Коли запалюю свічку завжди згадую своїх родичів, які все життя тримали в коморах запаси цукру, солі, сірники, цукерки і житняки! Ніколи знову! Сьогодні з подивом з’ясував, що в книзі пам’яті по Одеській області, в розділі Балтський район, відсутні відомості по померлим в селах Волова, Ухожани (Новопіль), Крижовлін. Саме ті села, де був найбільший спротив радянській владі і колективізації. В селі Крижовлин мертвих не доносили до цвинтаря, закопували по рівчаках. Прикопували біля річки, в городах, на долині. Не було сил нести на цвинтар. Як розповідала моя бабуся – живі заздрили мертвим! Чому їх не має? Цей перепис робився після 2004 року. Голови сіла не справились, чи районна рада не дуже і наполягала. Як ми можемо бути гідними, якщо не можемо віддати шану померлим? Сумно і соромно.

Памʼяті жертв Геноциду – Голодомору 1932-1933 років і 1921-1923 і 1946-1947 років!

Моя Україно!

Будуй-муруй світ

у якому немає московита.

Не дай себе ошукати знову!

З допису зі сторінки Олени Циганенко. Не можу сам писати. В бібліотеці десяток людей. Молоді, учнів не має. Байдужість б’є через край! Чому своє і свій біль не шануємо? Чорний біль України…

Сьогодні ми з болем говоримо, що генофонд українського народу невиправно був підірваний Голодоморами.

Померли в муках найкращі представники нації.

Вони забрали з собою найкоштовніше – гени розуму, таланту народу, фізичної і духовної досконалості, милосердя , справедливості і людяності.

Урвався вічний ланцюг поколінь народу, якого ніколи не щадила доля. Страшне попелище лежало там, де недавно цвів сад духовного життя народу.

Акція пам’яті ,,Запали свічу” була проведена сьогодні громадськістю та учасниками мовного клубу,, Теревені” у Ірпінська міська публічна бібліотека імені Максима Рильського

Бібліотекар Віра Пальчиківська виступила з історичною довідкою на основі фактів і документів, розповіла про історію Ворзельського будинку дітей, відкритого для дітей – сиріт у 1933 році, зробила огляд літератури на книжковій виставці, зокрема Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років, яка складається з 19 томів.

Завдання сучасних українців – передати знання про Голодомори майбутнім поколінням. Майже в кожній родині є старші члени родини, які зберегли пам’ять про ці страшні сторінки нашої історії.

Спогадами поділились письменник Сергій Мартинюк, Світлина Кушнір, Ольга Курсіна.

Запалімо свічки у вікнах, бо кожний вогник – це вияв нашої скорботи, пам’яті і віри в майбутню неминучу Перемогу над агресором.