Хтось з мудрих казав мудрі слова. Коли в колодарі не має свята, створи його сам. Сьогодні не треба було створювати свято. Сьогодні воно відбувалось в Ірпінська міська публічна бібліотека імені Максима Рильського. Я сьогодні був на творчій зустрічі з талановитою і витонченою жінкою Марією Леонідівною Кочур. Її життя – театр, кіно, музей! Але у мене було відчуття що творчу зустріч треба було назвати: “Мрія, Надія, Краса”. Прекрасно коли є Мрія. Ніколи не втрачайте Надію і здійсняться усі Мрії. Красиве множити, прекрасне творити. І зауважу, що пані Марія має багатогранний талант. І в цьому таланті вдало поєднується і врода, і вдача, і нескореність.Багато говорилось про творчість і життєвий шлях. Показували уривки зіграних ролей у фільмах.Все це доносилось з чарівною усмішкою і з мрією, надією, красою. І погоджуюсь, що Марія Леонідівна є своєрідним обличчям ірпінського жіноцтва.Дякую за зустріч, за мрію, надію, красу!І наостанок: щира подяка поету і барду Олександр Редіч за прекрасні пісні і унікальне виконання творів. І щира подяка пані Олена Циганенко за фантастичну ауру бібліотеки і організацію зустрічі.
Її життя – театр, кіно, музей…!Сьогодні в Ірпінська міська публічна бібліотека імені Максима Рильського відбувся творчий вечір Марії Кочур – талановитої , чарівної і витонченої жінки, яка є своєрідним обличчям ірпінського жіноцтва.Вона – відома актриса театру і кіно, громадсько- політична діячка, заслужений працівник культури України, володарка ордена ,,За заслуги ” 3- го ступеня.Після закінчення у 1963 році Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого, працювала з 1963 по 2004 рік актрисою Київського академічного театру юного глядача на Липках, де зіграла більше 100 ролей, паралельно знялась в десятках ліричних серіалів.Одружившись у 1967 році з Андрієм Кочуром, стала ,,добрим янголом” родини Кочурів. У 60-ті- 80-ті роки будинок Григорія Кочура – всесвітньо- відомого перекладача і літературознавця був справжнім ,, ірпінським університетом” для багатьох українських літераторів.Після смерті Григорія Кочура у 1994 році справою життя для Марії Леонідівни та її чоловіка Андрія Григоровича стало створення приватного Літературного музею Григорія Кочура, де зараз вона є директором.Екскурсії до музею, видання та популяризація творчої спадщини Григорія Кочура, організація науково- практичних конференцій, ,,Кочурівські читання”, щорічний міжнародний ,, Кочур FEST”, за підтримки міської влади Ірпеня, стали головною справою її життя тепер.Про ці події , що стали її життям, про вчителів і друзів, зйомки у фільмах та особисте життя, евакуацію з Ірпеня через розрушений міст під обстрілами в березні 2022року, вимушену еміграцію в Польщі і проведення там патріотичних заходів, розповідала Марія Леонідівна своїм шанувальникам , які зібралися цього літнього, сонячного дня в міській бібліотеці.У творчій зустрічі прийняв участь поет- бард Олександр Редич, який виконав ряд пісень на слова Максима Рильського , Юлії Бережко-Камінської, Ніли Висоцької, та інших авторів. Наша бібліотека отримала в дарунок нові цікаві книги- ,, Що пам’ять зберегла. Спогади Григорія Кочура” та ,,Інтинський зошит”.Це була тепла, щира, пізнавальна творча зустріч, яку подарувала землякам Марія Кочур.Многая їй літа при здоров’ї та творчості у мирній Україні! 
