Підтримую і гарна стаття. Я б її трохи доробив. І дороблю коли буду мати час. А зараз насолоджуйтесь нашою славою. Свастя – давній символ Українців.
Свастичні символи. Багато людей сьогодні асоціюють Свастю (Cвастику) з фашизмом та Гітлером. Мало хто сьогодні знає, що на радянських грошах з 1917 по 1923 роки була зображена Свастя, що на рукавах солдат та офіцерів Червоної Армії у цей період також була Свастя у лавровому вінку. Існує навіть така думка, що Свастю, як партійний символ, Гітлеру подарував сам Сталін у 1920 році. Шкода, але сьогодні навколо цього древнього символу накопичилося дуже багато легенд та мітів. Анні Безант, наступниця Є.П. Блаватської у Теософському товаристві, пояснювала символ Свасті таким чином: «Свастика, або Хрест, чи інакше, – вогняний Хрест, є символом енергії та руху, котра створює світ, прориваючи отвори у просторі… створюючи вихори, котрі є атомами, що слугують створенню світів». Свастичний символ є хрестом із загнутими кінцями, які спрямовані за, або проти годинникової стрілки і, як правило, всі свастичні символи називають одним словом – СВАСТЯ, що є неправильним, тому що кожний свастичний символ мав у давні часи свою власну назву, оберегові Сили та образне значення. Під час археологічних розкопок Свастичну символіку, як і символіку богів та Господарів Пантеонів дохристиянського Православ’я, найчастіше знаходили на території Київської Русі, тобто в сучасній Україні. Ні Західна Європа, ні Індія не можуть іти в жодне порівняння з територією Київської Русі у наявності свастичних символів, що покривають зброю, стяги, національні костюми, будинки та храми. Розкопки говорять самі за себе – багато давніх слов’янських городищ побудовано у формі Свасті, яка чітко була зорієнтована на чотири сторони світу. Свастя та свастичні символи є головним і, навіть можна сказати, практично єдиним елементом древніх українських орнаментів. Але це зовсім не означає, що праукраїнці були поганими художниками. По-перше, в той час було дуже багато різновидів свастичних символів. По-друге, у древності жоден візерунок не наносився просто так, кожному елементові візерунка відповідали визначені культові чи оберегові значення. Не тільки древні орійці вірили у магічну силу Свасті. Цей символ знайдено на глиняному посуді із Самари (сучасний Ірак), що датується V тисячоліттям до н.л. Свастичні символи різних напрямків зустрічаються у доорійській культурі Мохенджо-Даро (біля річки Інд) та древньому Китаї близько 2000 років до н.л. У Північно-східній Африці знайдено захоронення періоду царства Мероз, яке існувало у ІІ-ІІІ ст. н.л.. Фреска на стелі відображає жінку, що вступає до загробного світу, на одязі мертвої зображено Свастю. Прикладів безліч. Свастична символіка була обереговою та знаковою практично у всіх народів на території Європи та Азії: в українців, росіян, білорусів, німців, поморів, русів, сарматів, мордви, удмуртів, башкир, чувашів, індусів, ісландців, шотландців та багатьох інших. Як духовнийний символ Свастю завжди використовували послідовники Індуїзму, Джайнізму та Буддизму на Сході; Друїди Ірландії, Шотландії, Скандинавії, представники Натур-релігійних конфесій Європи та Америки на Заході. В Україні свастичні символи та елементи зустрічаються у послідовників Древніх Родових культів, у традиції Відо-Вістичного Православ’я та у ранньому християнстві. Уважно роздивившись фрески Софійського Собору у Києві, можна побачити навіть неозброєним оком безліч свастичних символів та оберегів. Гадаю, в Україні немає такого старовинного Храму, де б не використовувалися свастична оберегова символіка, що недвозначно говорить про те, що храм Святої Софії (Святої Мудри) будувався за Відо-Вістичною духовною парадигмою. У Свастю вірили як у талісман, що «притягує» вдачу та щастя. У Древній Русі вважалося, що намальована Свастя на долоні обов’язково приносить щастя. Навіть сучасні студенти малюють Свастю на долонях перед іспитами. Свастю малювали і на стінах чи дверях будинку, щоб у ньому було щастя і в Україні, і на території Росії та Індії. У наші дні філософи, лозоходці та біоенергетики пропонують будувати міські квартали у вигляді Свасті – такі конфігурації мають генерувати позитивну енергію. Саме так було побудовано, як видно з розкопок, древнє орійське місто Аркаїм у Північному Казахстані. Загальноприйнята назва цього Солярного символу – Свастя, за однією з версій походить від санскритського слова «суасти», що перекладається: «су» – прегарний, добро і «асти» – бути, Тобто «Бути добру», або «Всього найкращого». За іншою версією, це слово має ще трипільське походження, бо відомо, що свастичну символіку у різних варіаціях та її назву до древньої Індії, Тибету та Китаю, принесли древні орійці. Тибетці та індуси ще і досі стверджують, що Свастю – Пранаву, цей Всесвітній символ добра та щастя їм принесли з-за високих Північних гір (Гімалаїв) білі вчителі. Уважно розгледівши слово Свастя, можна неозброєним оком побачити його справжнє значення – Сва-з-тя, тобто Слава з тобою. У Велесовій книзі назва богині Слави та Сва є тотожними. Знаючи, що богиня Слава втілює Світ богів, Свастя означає – світ Богів з тобою. Отже – особа, що використовує Свастю з доброю метою, знаходиться під захистом світу богів. Між іншим, слово Свастя утворене за подобою, як і слово Щастя, тобто Ща-з-тя. Адже старовинна літера «Щ» зображувалася як Триглав (Трійця) з хвостиком внизу посередині. Отже, слово Щастя означає Трійця (Триглав, Трисуття) богів з тобою і є оберегом, як і Свастя. Давні відичні джерела говорять нам про те, що навіть наша галактика має форму Свасті, а наша Сонячна система знаходиться у одному з рукавів цієї Небесної Свасті. А через те, що ми знаходимося у рукаві, вся наша галактика, її давня назва «Свастя», сприймається нами як Перунів Шлях, або Чумацький Шлях. А як колись потужно лунало гасло наших пращурів: «Немає Щастя без Честі, а Честі немає без Свасті!».
Автор: Анатолій Кондратьєв
