Письменницький літопис. Сергій Мартинюк подарував бронежилет Ірпінському історико-краєзнавчому музею. Анатолій Зборовський

Письменник Сергій Мартинюк – один із переможців, які відігнали російських загарбників від Ірпеня і Києва. Він давно сповідує філософію переможця. Письменник (це позивний бійця Ірпінської тероборони Мартинюка) на своєму бронежилеті ще 21 березня написав: “Я українець і маю розум переможця”. Він також пророче написав на бронежилеті: “Українці народжені перемагати! Слава Україні!” Нещодавно Сергій Мартинюк подарував бронежилет Ірпінському історико-краєзнавчому музею. Бронежилет зайняв одне із чільних місць на музейній виставці “Ірпінь – місто-герой”.

Моя відповідь – Українці народжені перемагати. В сьогоденні це не просто слова, а те, що нас рухає до перемоги над московитами.В перші дні було важко. Але з кожним днем війни я все більше розумів, що нас можна завоювати , але підкорити ніколи. Ірпінь місто герой по праву. На третій чи четвертий день надійшов наказ нам залишити Ірпінь і відступити. Тоді ми всі сказали – Ні. Тут наші родини, наше місто, наша земля. І за свій Ірпінь будемо стояти на смерть. Таких наказів було декілька. Звичайно після перемоги спитаємо з тих, хто відавав ці накази. Всьому свій час. Але ми нічого не забули. Знаєте чому спитаємо? В ім’я пам’яті тих, хто в перші дні війни без броників, шоломів, зброї (інколи була мисливська, потім вже відбили у кацапів) став на перші блок-пости на Жирафі, Каравангала і інших районах Ірпіня. Хто ділився цигаркою і стаканчіком кави. Хто не мав чим стріляти, але обурювався від одної думки, що треба залишити Ірпінь.І головне ми розуміли – якщо впаде Ірпінь, то впаде і Київ. Тому стояли на смерть. І смерті не боялися.Більше напишу в книгах. І наостанок – Друзі (перші добровольці) Ви в моєму серці. Ви не просто сучасні герої, Ви богатирі. І це щиро. Слава Україні.

Мій допис від 21 серпня – Доброго ранку всім Гідним і Незламним! Вчора подарував свій бронік до фондів Ірпінського історико-краєзнавчого музею. Дякую Анатолій Зборовський за Честь і Гідність, невтомну працю і професійну роботу на добробут Ірпінської громади. Хто не пам’ятає минулого, той вчить майбутне по історії окупанта. Не маємо права програти! І наостанок:- На броніке є мої улюблені гасла. “Українці народжені перемагати!” “Я Українець і маю розум Переможця”. І заключний штришок. Віримо в себе! Віримо в ЗСУ! Віримо в Україну!

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на telegram
Telegram

Вам також может сподобатися: