Письменницький літопис. “Ось такі “подарунки” знайшов сьогодні біля свого будинку в Ірпені.” Війна. Ірпінь (16.04.22)

Доброго дня всім Гідним і Незламним. Ми з України. Ми з Ірпіня. Ось такі “подарунки” знайшов сьогодні біля свого будинку в Ірпіні. Поруч жодного військової частини. Поруч Парк письменників і набережна річки. По кому гатили “асвабадітелі”? Ненавиджу. Після московитів завжди залишались – кров, сльози, руйнування, голод, пияцтво, згвалтування. Кляті, бридкі, мерзені нікчеми. Будети відповідати за Ірпінь і Бучу, Гостомель і Ворзель, Маріуполь і Херсон. До пекла попасти допоможемо. Чекайте тварюки на розплату.І наостанок – цей ватіканський піп для мене помер разом зі всім ватіканом. Вони живуть в якомусь іншому світі. Вони не бачать зруйнувань і смертей, не бачать згвалтованих дівчат, біженців і горя навкруги. Живуть і жирують на своїй брехні в своєму окремому світі. Християнська віра давно померла, залишились тільки шахраї які заробляють на християнських рабах. Несуть свою дурню по світу і вважають, що мають право когось повчати як жити. Досить. Мені більше до вподоби рідна віра України. Де я не раб Божий, а онук Дажбожий. Де є Світло і Сонце, рідний Дніпро і рідні скифські кургани, рідна Кам’яна Могила і рідний дух моїх славних Предків. Це моє життя і тут живуть мої Роди. Це я захищаю і за це воюю.Так воно і буде. Вірте в Україну. Слава Україні.

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на telegram
Telegram

Вам також может сподобатися: