Висловлюю подяку пані Мамуні Ларисі Петрівні, за її активну громадянську позицію в допомозі по збору речей для вояків. Лариса Петрівна знайшла мене сама і одразу запропонувала допомогу по збору речей. Мій офіс знаходився в Будинку ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” на вулиці Саксаганського. Там же знаходився апарат Федерації профспілок України. На протязі місяця пані Лариса день у день приносила величезні баули (як на фото) з різними речами (шкарпетки, хустинки, білизна, ліки, різні смаколики). Ми раз на тиждень відправляли всі зібрані речі на війну.

–Пані Ларисо. Може візьміть перепочинок? Та й грошей це все коштує. -я до неї

— Пане Сергію. Немає коли відпочивати, а гроші ще заробимо. То не шкодить. А хлопцям буде приємно. – вона відповідає – У вас очі світяться перемогою і вірою. Вмієте ви надихати на щось краще і українське. Завтра буду ближче до четвертої, хочу з’їздити на Троєщинський ринок щось підкупити.

Десь так воно було. І що я мав сказати? Тільки одне і тоді, і тепер –Дякую пані Ларисо за Українське серце.