Просто копія сторінки. Але яка значуща. Кубань – Україна. А потім – арешти і заслання, змосковщення і приниження, буцегарні і розстріли. Кидання в атаку кавалерійських кубанських козачих корпусів на панцерники німців. І це в лобову атаку з шаблями на кулемети. Необстріляні новачки з однією гвінтівкою на трьох і посилання в атаку. Та вони ще і бігти не знали в який бік, бо там німці, а там заград.загін з кулеметом. Ненавиджу оце “діди воювали”, “на Берлін”, “можем повторіть”. Що повторювати? Закидання трупами окопів і розмінування живими солдатами дісбатів? Німці божеволіли від трупів. Кращих кубанців розстріляли, змордували, вислали, втопили в крові. Залишились і вижили ті, які Український борщ їдять під ковдрою, бо бояться, що їм припишуть націоналізм. Ненавиджу москвинський більшовизм, комунізм, соціалізм. Там де він ступає, там кров, сльози, голод, розруха. Часто запитую, хто відповість за Курщину, Воронеж, Кубань, Сірий і Зелений клин? Хто відповість за сто мільйонів життів Українців? А спитати треба, терміново треба питати. Наведу деякі приклади, бо зараз чую, як добре жилось в СРСР. Чую від тих, хто дня не прожив в СРСР. Стаття Івана Виговського з сайту “трошки історії” —

“Як харашо било в есесесер. Мароженко – плАмбірчік, калбаса по 2.20 и газ вода. Нє проста а з сіропчіком, за 3 капєйкі. А єстчьо, абразаваніє и бєсплатная мєдіціна.

Червоний терор на Дону і в Україні

Ось що згадував академік АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці, тричі лауреат Держпремії СРСР А.Дородніцин про ті часи:
«Наше село знаходилося недалеко від Києва, і до нас доходили чутки про те, що витворяла Київська ЧК …. Навіть дітей в селі лякали ім’ям місцевого чекіста Блувштейн. Коли Київ і наше село зайняли денікінці, батько відправився до Києва роздобути ліків для лікарні. Завали трупів – жертв ЧК – ще не були розібрані, і батько їх бачив на власні очі. Трупи з вирваними нігтями, з них із шкірою на місці погонів і лампасів, трупи, роздавлені під пресом. Але найстрашніша картина, яку він бачив, це були 15 трупів з черепами, пробитими якимось тупим знаряддям, порожні всередині. Служителі розповіли йому, в чому полягала катування. Одному пробивали голову, а наступного примушували з’їсти мозок. Потім пробивали голову цьому наступного, і з’їсти його мозок змушували чергового … »
Павло Миколайович Мілюков, міністр закордонних справ Росії після Лютневої революції 1917 року, посол Росії в Парижі (1917), так описує садизм комісарів і ЧК того періоду в своїй книзі «Росія на переломі»: «Звільнені від всяких юридичних норм, слідчі вправлялися у вишукуванні способів отримати визнання всілякими засобами тортури, а кати влаштували з страти своєрідний спорт сп’янілих вином і кокаїном людей, кінчали нерідко свою кар’єру в будинку божевільних. У кожного провінційного відділу «Че-Ка» були свої улюблені способи тортури. У Харкові скальпировали череп і знімали з кистей рук «рукавички». У Воронежі садили катованих голими в бочки, втикані цвяхами, і катали їх, випалювали на чолі п’ятикутну зірку (Соломона, Ю.К.), а священикам одягали вінок з колючого дроту. У Царицині і Камишині пиляли кістки пилкою. У Полтаві та Кременчуці саджали на палю. У Полтаві таким чином були посаджені на кіл 18 ченців і спалені на палі повсталі селяни. У Катеринославі розпинали і добивали камінням. В Одесі офіцерів смажили в печі і розривали лебідками навпіл. У Києві клали в труну з гниючим трупом, ховали живцем, потім через півгодини викопували..31
Комісія генерала Денікіна,( який теж гуманітарне вирізнявся у боротьбі за єдіную і недєлімую) що розслідувала матеріали по червоному терору тільки за 1918-1919 роки, прийшла до страхітливої ​​цифри – 1.766.118 знищених більшовицькими катами громадян Росії за ці роки, тільки там де Денікін це міг визначити.
Цифра ця, за повідомленням надрукованому в «Таймс» в березні 1922 року, склалася з наступних складових:
28 єпископів і 1.215 священиків,
– 6.775 професорів, вчителів і 8.800 докторів,
– 54.650 офіцерів і 260.000 солдатів,
– 10.500 поліцейських офіцерів, 48.500 агентів поліції,
– 12.950 поміщиків і 355.250 чол. інтелігенції,
– 193.350 робочих і 815.000 селян. »32
А.Виноградов в своїй статті «Бійня», опублікованій в журналі «Молода гвардія» №11,1999 р, с.136-143, наводить цілий ряд фактів про злодіяння більшовиків і чекістів в Києві і в Україні загалом. Велику роль в зміцненні влади більшовиків в Україні і особливо на Київщині зіграли частини «інтернаціоналістів» (угорців, китайців, румунів та ін.)”. А фото ставлю тому, що Кубань завжди була вільним краем. І цей край робили квітучим Українці.