«Кохайтеся ж, чорнобриві, Та не з москалями» — 212-та річниця з Дня народження Тараса Григоровича Шевченка.
Спілка офіцерів України виступила одним із організаторів вшанування Великого Поета і долучилася до урочистостей.
9 березня 2026 року Україна відзначає 212-ту річницю від дня народження видатного поета, художника та пророка української нації Тараса Шевченка. У дні потрясінь, революцій та війни Кобзар як ніколи актуальний. Нині в його рядках знаходимо силу, віру і наснагу.
Його творчість стала своєрідним маніфестом українського народу, який прагнув вільно жити на своїй землі. Його пророчі рядки надихали на звитягу не одне покоління Українців: «Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас сила І воля святая!»
Сьогодні 9 березня в Києві, біля пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку зібралися члени Спілки офіцерів України, письменники, поети, журналісти, просвітяни, студентська молодь, громадськість — аби вшанувати пам’ять Великого Кобзаря, віддати шану його безсмертному слову та ще раз засвідчити повагу до його внеску в духовну спадщину українського народу.
Розпочались урочистості з покладання квітів. Ведучий Борис Йосипович Пономаренко відкрив захід палким письменницьким словом: «9 березня є особливим днем для всього українського народу, і які б не були часи, ми завжди вшановуємо день народження людини, яка стала пророком для нашої держави. Тарас Шевченко прожив непросте, абсолютно коротке життя, народившись в 1814 році та померши в 1861 році. При цьому він залишив за собою колосальний слід генія та особи, яка продемонструвала, як треба боротися за свою Батьківщину. Тому ми, як ніколи, особливо в час цієї страшної війни, згадуємо пам’ять Великого Кобзаря». З вітальним словом виступив народний артист України Анатолій Несторович Паламаренко і зачитав вірш «Думи мої, думи мої…» Голова НСПУ Михайло Сидоржевський в своїй промові підкреслив актуальність творчості Тараса Шевченка, її вплив на сучасну літературу і сучасних письменників. Перший заступник голови СОУ Сергій Мартинюк зазначив: «Маю честь привітати всіх присутніх від імені Спілки офіцерів України. Якби нам не було важко, але нам точно не буде соромно. Члени СОУ докладають всіх зусиль, весь свій досвід для скорішої перемоги України над московією. І Україна обов’язково переможе. Шевченківське свято святкувалося як державне один єдиний раз – у 1918 році. Сьогодні Шевченківське свято не має жодного офіційного статусу. Ані на державному рівні, ані на міжнародному. Питання — чому? Але для всіх українців це одне з найголовніших національних свят. Може настав час вшановувати Тараса Григоровича Шевченка на державному рівні? І нехай Шевченкове слово буде для нас невичерпним джерелом сили й віри. Пам’ятаємо. Шануємо. Продовжуємо його науку жити й боротися за вільну Україну!»
Завершився захід виконанням безсмертного «Заповіту».
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу… отойді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися… а до того
Я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
Центральний провід СОУ
