Щиро дякую пані Антонії Цвід за гарний відгук про мою книгу…

Антонія Цвід. — Учора відбулося засідання Журі премії Спілки письменників “Благовіст”. Номінацій чимало, тому і переможців чимало. Всі їхні імена ви найближчим часом почуєте від голови. А я, як член Журі, хочу привітати їх з перемогою. До речі, привітати і виконавчого секретаря НСПУ Миколу Микола Гриценко, який доклав чимало зусиль, аби це засідання за умов пандемії все ж відбулося і члени Журі ознайомилися з кожною книгою ще протягом літа. Особливо хочу відзначити твори моїх друзів: роман Тані П’янкової “Чужі гріхи” (вітаю ї її чоловіка Василь Кузан), який прочитала одним ковтком. Вражає насамперед мовним колоритом, діалоги, побудовані на карпатських діалектах; письмо поетичне, насичене поетичними тропами, ритмізоване, незвичайний сюжет. Вітаю, Таню!Несподівано вразила мене і книга Сергія Мартинюка Сергій Мартинюк “Я гордий тим, що Українець”. Розповідаючи про життя офіцерів, які повернулися в Україну, звільнившись із лав Радянмької армії і… стали перевізниками авто із-за кордону, він у постскриптумах відправляє читача в часи прото і пра України, наводить цитати дослідників, зокрема Кифішина, товстеленну книгу якого з розшифровкою написів у Кам’яній могилі мені подарував світлої пам’яті Левко Лук’яненко, бо знав, що я особливо цікавлюся цією темою і пишу про це твір, а також мою улюблену цитату польського вченого Красуцького про те, що від староукраїнської пішли інші мови і навіть санскрит. І все це він робить з єдиною метою: пробудити свідомість сплячих українців, аби вони навчилися пишатися тим, що українці.Цю книгу бажано прочитати кожному українцеві. Вітаю, Сергію! Всім переможцям зичу творчого натхнення і нових здобутків. P.S. До речі, я свого часу отримала цю премію за книгу-альбом “Обличчя Майдану. Клич Майдану”, де вміщена моя поема Клич Майдану, разом з художницею Мариною Марина Соченко, репродукції картин і портретів якої містить книга. І хоч відтоді мала чимало інших нагород, і зарубіжні також, але ця особлива, бо наша рідна, спілчанська.