Автор: Сергій Мартинюк
***
Я – Українець, і мене не скорити!
Українці – нескорені люди.
Я – Українець, і мене не зламати!
Українці – незламні люди.
Я – Українець, і мене не вбити!
Українці – безсмертні люди.
Я – Українець, бо Українця син,
Хай усі одвернуться,
Мертвим кричатиму до зір:
«Я – Українець всім смертям наперекір».
Не кажіть, що я нічийний:
Я – Сонце і Місяць зупиню,
Але я – Українець.
Українство – вище за любов і смерть.
У мене дух Українця,
У мене душа Українця,
У мене серце Українця,
У мене гідність Українця.
Українця народженого перемагати.
Поетичний переклад іспанською мовою: Ольга Ледо Галано
***
Yo soy Ucranio, ¡y no podrán derrotarme!
Indomable es el pueblo ucranio.
Yo soy Ucranio, ¡y no podrán doblegarme!
Irrompible es el pueblo ucranio.
Yo soy Ucranio, ¡y no podrán matarme!
Inmortal es el pueblo ucranio.
Yo soy Ucranio, pues Ucranio es mi padre,
Aunque todos se aparten,
Muerto gritaré a los astros:
«Soy Ucranio en la eternidad».
No digáis que de nadie soy:
Detendré a la Luna y al Sol,
Porque soy un Ucranio.
Eso va más allá de la muerte y el amor.
Tengo el brío de un Ucranio.
Tengo el alma de un Ucranio.
Tengo el corazón de un Ucranio.
Tengo la honra de un Ucranio.
De un Ucranio nacido con sangre de vencedor.
______________________________
Автор: Сергій Мартинюк
***
Доброго ранку всім Гідним і Незламним.
Ми з Ірпіня. Ми затяті і мужні.
Дух наш палає і гуде:
De profundis* гоготить – вільний Ірпінь звільнили.
Ми повертаємось на землю свого цвітіння,
Маємо стати нащадкам переможним промінням
Найпрекраснішого міста на землі.
Допоки живі – розкошуємо в переможнім щасті.
*De profundis – з глибин.
Поетичний переклад іспанською мовою: Ольга Ледо Галано
***
¡Buen día a todos los Dignos e Irrompibles!
Somos de Irpin. Tercos de alma y valientes.
Nuestro ánimo arde y vibra:
De profundis truena: ¡Irpin libre ha vuelto!
Sin más, volvemos a la tierra de nuestra bonanza,
Que a los nietos la luz de la victoria alcance
Del rincón más espléndido de este mundo.
Mientras vivamos — gocemos del triunfo profundo.
________________________
Автор: Сергій Мартинюк
***
Чим пахне бій, моя кохана?
Потом, кров´ю зраненого тіла.
Гоїш поспіхом травми, рани
Знаю, що ти поруч. Вібруют нерви.
Чим пахне бій, мий друже?
Люттю дикою помстою крові
Смерт підморгує, кличе до себе
Усміхаюс. Зачекай. Не на часі.
Чим пахне бій, моя кохана?
Глібінойю козацької душі, свободою
Чим пахне бій, мий друже?
Наперекір усім смертям звитягою.
Чим пахне бій добровольцю?
Життям і славою
Втомою і свободою
Щастям і перемогою.
Поетичний переклад іспанською мовою: Ольга Ледо Галано
***
¿A qué huele la lid, amor mío?
A sudor, a sangre de un cuerpo dolido.
Curas deprisa las llagas y heridas
Sé que estás cerca. Y los nervios palpitan.
¿A qué huele la lid, amigo mío?
A ira salvaje, venganza sangrienta
La muerte me guiña un ojo, me invita
Sonrío: espera… aún no es el momento.
¿A qué huele la lid, amor mío?
A lo hondo y lo libre del alma cosaca
¿A qué huele la lid, amigo mío?
A valor que ante la muerte se destaca.
¿A qué huele la lid al voluntario?
A vida y gloria,
A fatiga y brío libertario,
A dicha y victoria.
________________________________
