11 червня 2025 року Центральний будинок офіцерів Збройних Cил України відбулась презентація книги Лауреата «Премії імені Павла ШТЕПИ 2025» Першого заступника Голови СОУ капітана Сергія Мартинюка «Позивний «Письменник», або як Ірпінці русню відірпінили».
Сергій Мартинюк (літературний псевдонім Світогор Лелеко, військовий позивний – «Письменник») із першого дня взяв до рук мисливську зброю і приєднався до перших добровольців Ірпеня. З цитати книги: «Від сьогодні я солдат Мартинюк. Моя Україна потребує солдата Мартинюка».
Серед гостей були запрошені: голова Спілки офіцерів України – Олександр Сасько, Кіборг Донецького аеропорту, голова ГС “Спілка ветеранів” м. Києва – Олександр Ушинський, Заслужений артист України, автор і виконавець “Словоспів” – Дмитро Лінартович, добровольці Ірпіня – Олександр Маркушин (позивний «Марк»), Віталій Кожокарь (позивний «Сармат»), Володимир Пархонюк (позивний «Прапор»), Олександр Благій (позивний «Муха»), голова правління товариства «Знання» України – Василь Кушерець, Мистецький фронт на чолі з очільником, військовим волонтером, Народним Героєм України народним артистом України Анатолієм Демчуком, Голова комітету з питань культури Національної Ради Жінок України – Людмила Грабовенко, військовий волонтер, очільник БО БФ «Захистимо і відбудуємо Україну разом» – Григорій Фастівщук, кандидат технічних наук, поет, композитор – Олександр Юров, очільниця ГО «Мистецький спецназ» – Зоя Ружин.
Під час заходу прозвучали патріотичні та козацькі пісні у виконанні Анатолія Демчука, заслуженої діячки естрадного мистецтва України, волонтера Лесі Порядченко та козацького джури, лауреата Гран Прі Едуарда Порядченко.
Це справжній, не надуманий і навмисно не вигаданий, не підкрашений і не підроблений великої душі документ, одверта сповідь людини, що ні з чим не криється, нічого не таїть про себе й ні з чим не ховається.
Книга позажанрова, хоча сам автор говорить, що написана вона військовими Лелечками і передає всю драматичність і героїзм Ірпінців у перші дні війни, складається з декількох розділів, але кожен це окремий літопис перших днів сучасної війни. Вона розрахована на широке коло читачів і не тільки Ірпінців.
Книгу треба читати, щоб розуміти, що зробили перші добровольці. Вони своїм героїзмом зруйнували всі плани окупантів. Зрозумівши, що через Ірпінь вони не пройдуть, загарбники терміново змінили плани і пішли на Мощун. Вони були згодні форсувати річку (а форсування річки, це втрати до 90% особового складу) і продовжувати наступ на Київ. І тут не вийшло!
“Писав зі щоденникових записів, які робив на війні. За цією книжкою зніматиму фільм. Що хочу сказати? Ірпінь боронили самі добровольці. Нас було до 200 осіб і ми утримали місто. Ми добре розуміли: якщо впаде Ірпінь, то впаде і Київ. Тому стояли на смерть…” – зазначив автор книги – Сергій Мартинюк.
Творчих успіхів Вам, Сергію Яковичу!
Бажаємо нових творів, які прославляють УКРАЇНУ, наш НЕЗЛАМНИЙ НАРОД та його незламний дух і віру!
Слава Україні!
Вірте в Збройні Сили України!
