Збірка Спілки офіцерів України: “Всеукраїнські військові з’їзди та їх значення для деожавотворення України”. Не маємо права повторювати помилки минулого!
Вчора мав честь подарувати збірку під назвою “Всеукраїнський військові з’їзди та їх значення для державотворення України” Ірпінська міська публічна бібліотека імені Максима Рильського від Громадської організації “Спілка офіцерів України”.
Науково – практична конференція до XXX річчя Збройних сил та Незалежності України відбулась 27 жовтня 2021 року. Ми тоді намагалися достукатись до кожного свідомого Українця, що війна на порозі, її початок це тільки питання часу. Збірка вийшла під редакцією Олександра Саська, Петра Ворони, Сергія Мартинюка. Коштом Спілки офіцерів України. Збірка вийшла у видавництві “Міленіум”, яким керує Анатолій Ятченко.
З виступу Голови Спілки офіцерів України полковника Олександра Саська: “І нарешті, у липні 1991 року у Києві був скликаний Перший З’їзд офіцерів – громадян України. На порядку денному стояло, зокрема, два розстрільних питання – створення українських збройних сил політико – правовим шляхом і створення громадської організації українських офіцерів національно – патріотичного спрямування. В той час, у липні 1991 року, фраза командувача військами Червонопрапорного Київського військового округу генерала Віктора Чечеватова, що “ми вас усіх в Дніпрі потопимо” була не порожньою загрозою. Але генерал із Києва поїхав до Хабаровська командувати Далекосхідним військовим округом, а 23 жовтня 1991 року Міністерством юстиції України зареєстрована Спілка офіцерів України”. Від себе додам цитату: “Чи це не перегукується зі словами генерала м’ясника жукова “Чим більше хахлов утопим в Днепре, тим меньше вишлем до Сибіру”.
Спікерів було багато. Особисто сподобався виступ Анатолія Зборовського “Військово – політичні ініціативи української військової громадськості Приірпіння в першій половині XX – го століття”. Наведу цитату: “Старше покоління вчило в радянських школах роман Миколи Островського “Як гартувалась сталь”. Там згадується банда отамана Орлика. Писали про нього й інші радянські письменники. Залишив він слід і в архівних документах. Отаман Орлик – це історична особа. Справжне його ім’я – Федір Артеменко. Він народився в селищі Гостомель на Київщині 23 грудня 1896 року в селянській родині…” Чи не новітні отамани втримали Ірпінь і набили “другу армію світу”?
З виступу Сергія Мартинюка на конференції: “На моїй Балтщині були розміщені ракети стратегічного значення (з ядерними боеголовками). Командир ракетного підрозділу відмовився приймати присягу на вірність незалежній Україні. Часу не було вступати в перемовини і вмовляти. Ввечері під’їхали до нього додому і зробили пропозицію від якої він не зміг відмовитися. На порозі квартири поставили дві пустих валізи і запропонували до ранку виїхати живим і здоровим разом з родиною до московії. Звичайно, що така пропозиція не підійшла цьому командиру і на ранок весь підрозділ прийняв присягу на вірність Україні. Присягу приймали виключно Українською мовою… Полковник Віктор Цимбалюк в Одесі одним із перших зі своїм підрозділом прийняв присягу на вірність Україні. В сьогоденні жалкую, що тоді не провели депортацію всіх москвинських офіцерів до московії. Якщо б тоді провели депортацію, то можливо не було б стільки жертв в травні 2014 року…”
Тоді в 1991 році вирішувалась доля України. І якщо б військо і офіцери не підтримали ідею відновлення Незалежності України, маю сумнів, що політичне керівництво України наважилось би на такий крок. Я пишаюсь, що є дотичним до цієї героїчної ВГО “Спілка Офіцерів України”.
https://zora-irpin.info/ne-mayemo-prava-povtoryuvaty-pomylky-mynulogo/Наведу цитату з рішення III Всеукраїнського військового з’їзду, листопад 1917 року:
“… негайно проголосити повну незалежність України і приступити до створення Української армії…”.
Вояків тоді зрадили політики. Армія свою готовність і боєздатність довела в боях. До цих переможних боїв не вистачало Українського переможного розуму у тодішнього політичного керівництва УНР. Моя щира дяка всім воякам їй за Честь.
І наостанок: Ірпінь ми втримали завдяки невиконання наказів! Дякую щиро першим добровольцям за Честь і Гідність! І не кажіть мені за якісь військові підрозділи ЗСУ, НГУ, СБУ. Всі доєднувались вже до створенних добровольчих підрозділів в самому Ірпені.
Сергій Мартинюк (письменник)
7 березня 2025 року
