Думки актуальні і в сьогоденні! Саме тому друкує на Лелеко. Хочу, щоб прочитало більше народу! Хочу, щоб якнайбільше зрозуміли суть москвинів. Нам треба зрозуміти, що Ми маємо бути Ми. Нам треба будувати власний світ без москвинів і московщини!
Ярослав Старух БОРОТЬБА З МОСКВОЮ ПЕРЕГЛЯД ДУМОК 1. Між Україною й Москвою існує вічне противенство двох різних країв, двох різних і ворожих собі народів і культур. 2. Україна – сонячний край полудня, урожайний, багатий.Москва – край північних снігів і болот… 3. В першому періоді української історії в часах могутньої київської держави Московщина була ще не скристалізована й незорганізована та підлягала владі українських князів. 4. В другому періоді української історії – в час розбиття Київської Княжої Держави на дрібні князівства – північні московські землі почали відділюватися й осібно організуватися та почали боротьбу проти України. 5. У боротьбі з Московщиною Україна мала аж до часу татарської навали велику перевагу. 6. Українська історія й українська культура є кілька віків старші від московської. Московщина довго в порівнянні з Україною була диким, некультурним краєм. 7. Татарська навала спустошила й знищила Україну. Безборонна, знищена Україна дісталася тоді без труду під панування Литви й Польщі. 8. По кількох віках Україна визволилася під проводом гетьмана Хмельницького в 1648 році з-під панування Польщі й збудували знову свою власну козацьку державу. 9. Молода українська козацька держава була ще слаба й зі всіх сторін загрожена. Тому її вождь Богдан Хмельницький заключив з Москвою союз у Переяславі в 1654 році, щоби одержати поміч. 10. Москва зломила переяславський договір і під заслоною союзу впровадила в Україну підступом свої війська та вже їх більше не забрала, запроваджуючи всюди щораз більше свої порядки. 11. Союз з Москвою став гробом української козацької держави. 12. Україна довго боронилася проти цього нового поневолення.Кілька разів зривався український нарід до кривавої боротьби. Під Конотопом в 1659 році гетьман Виговський розгромив московські війська. Але пізніше під Полтавою в 1709 році московський цар Петро розбив війська гетьмана Мазепи й його союзника короля шведів Карла XII. 13. Полтавський погром 1709 року припечатав надовго долю України. Це був останній великий збройний зрив України – аж до повстання Українського Січового Стрілецтва в 1914 році. 14. Український нарід не погодився ніколи з московською неволею й провадив боротьбу у різних формах навіть по полтавському бою та чекав нагоди, щоби скинути зовсім зненавиджене московське ярмо. 15.Така нагода прийшла по розвалі царської Росії в 1917 р. Український нарід використав це і збудував тоді свою власну державу.16. Нова Українська Держава впала, однак, знову по кількох літах героїчної боротьби під ударами червоного комуністичного московського заливу. 17. Нова московська, большевицька влада, на словах інтернаціональна, на ділі суто московська, імперіялістична, запровадила наново повне поневолення й визиск України. 18. Усе своє значення, багатства й великодержавну могутність черпає Москва в першу чергу зі свойого панування над Україною. Без України Москва була би і буде відтята від культурного світу й зведена до другорядної ролі. 19. Проти панування нової большевицької Москви йде вже 20 літ завзята, героїчна боротьба цілого українського народу, незважаючи на усі переслідування, розстріли, виселення й двократний масовий організований голод. 20. Ця боротьба йде не тільки проти комуністичного режиму, проти нової червоної панщини в колективах і інших порядків, не тільки проти московського комунізму й большевизму, але взагалі проти всякої московської влади, проти кожної Москви й кожного чужого панування над Україною, за повне визволення України й усіх поневолених Москвою народів.21. Визвольну боротьбу Української Нації організує й провадить тепер Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери й веде її під кличем: “ Воля Україні – Смерть Москві!” 22. Нема такої сили в світі, яка могла би цю боротьбу спинити. Доки світ світом, доки Україна Україною, а Москва Москвою -доти буде між Україною й Москвою вічне противенство й вічна боротьба. Перевагу у цій боротьбі має сьогодні Москва – але завтрішній день буде належати до нас. Усі народи, поневолені Москвою, – це наші союзники! Ставаймо всі до спільної боротьби зо спільним ворогом!
