«Чоловік лежить на дорозі (мертвий?)» – таким скупим підписом прокоментовано це фото Джеймса Аббе. Де і за яких обставин воно було зроблено, невідомо. Побачене в СРСР неймовірно вразило американського фотографа. На жаль, багато приголомшливих знімків він так і не зміг зробити, адже його, як іноземного журналіста, завжди супроводжували «гіди». Вони обирали для нього маршрути, аби гість не побачив чого зайвого, а якщо «зайве» й потрапляло на очі уважного і допитливого журналіста – не дозволяли знімати те, що могло скомпрометувати радянський лад. Тому наприкінці своєї книжки «Я фотографую Росію» він вмістив розділ про фото, які так і не зробив, але вони назавжди закарбувалися в його пам’яті. Ось як він пише про незроблені «фото»: «Табун українських селян зганяють скотарі ГПУ: звивиста запорошена дорога веде до місцевої тюрми, звідки мають відправляти на потязі цих бородатих чоловіків, що змирилися зі своєю участю, які не хотіли «будувати соціалізм». Відправляють занадто далеко від рідних місць, щоб не спробували коли-небудь повернутися. Здатні та здібні, вони «будуватимуть соціалізм» у близькості від ГПУ. Нерухомі багнети пастухів можуть бути використані ще до того, як дійдуть до місцевої в’язниці, тому що російський (тут мається на увазі український. – Ред.) селянин часто воліє вмерти, ніж передумати. «Головна вулиця маленького українського села, що приблизно за вісім миль від чудової дамби Дніпробуду. Пом’ята постать, що лежить на узбіччі, відпочиває — у вічності. Він просто був надто голодний». «Цей кадр — безпосередньо на дамбі Дніпробуду. Людина в довгому пальті з револьвером у руці — співробітник ГПУ. Рука з револьвером спрямована на протестуючого робітника, якого, як я дізнався трохи пізніше, підозрювали в диверсії. Поспіхом витягнувши камеру з чохла, я був майже готовий зняти те, що виглядало як імпровізація. Але мій гід сталевою рукою схопив моє зап’ястя з камерою». «Вид з повітря на Союз Радянських Соціалістичних Республік, який показує націю добре побудованих будинків, гучних і ефективних фабрик і 160 000 000 людей, чиї обличчя сяють від приголомшливого успіху «побудови соціалізму» за «диктатури пролетаріату».Останній абзац — це іронія на те, про що розповідала радянська пропаганда, і що насправді побачив Аббе в СРСР… #фото_Джеймса_Аббе
Письменницький літопис. Письменник Сергій Мартинюк: «Я фотографую Росію» книга (цитати) Джеймса Аббе. Геноцид – голодомор України
- 21 Липня, 2023
- 8:49 pm
- Новини
Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на telegram
Telegram
Вам також может сподобатися:
Я розповім Вам про Україну своєї мрії!
29 Липня, 2020
Я зроблю для тебе все, як і ти для мене.
1 Серпня, 2020