Друзі писав, ще в 2017, що Ірпінь має власне обличчя. Обличчя горде і могутня аура свободи – це сучасна творча візитівка Ірпіня. У нас є символічне місце – площа Творчого Духу. Посередині площі височіє Муза з лавровим вінком, а п’єдестал оформлений чотирма символами, які присвячені різним видам мистецтва – літературі, музиці, живопису, театру. Сьогодні на зустрічі з Ірпінським міським головою Олександром Маркушиним говорили про ще один вид мистецтва – кіно. Звичайно, кіно завжди бурхливе, різноманітне, яскраве. Але в сьогоденні воно вкрай актуальне в сучасному літописі міста. Його треба робити, знімати, грати, популяризувати. Робити таке кіно, як було в житті. Початок війни, перші добровольці, евакуація, бої на Жирафі і Каравангалі, Ластівка, Водоканал, Романівка. Саме битва за Ірпінь змінила мапу світу. Якщо впав би Ірпінь, впав би і Київ. Але ми встояли і перемогли. Ось про це давайте знімати фільми. На зустрічі мій друг Михаил Гайдай розказав наше бачення створення кіно. Михайло Гайдай Ірпінчанин, волонтер, достойник. Він із тих людей які мало говорять, а багато роблять. Домовились про співпрацю і початок роботи. Моя щира подяка міському голові Олександру Маркушину за розуміння і підтримку. Дійсно так – стукайте і вам відчинять. І заключний штришок – площа Творчого Духу після обстрілів рашистів трішки зруйнована і понівечина. Прийдеться під час реставрації стели обрамляти п’ятьма барельєфами. Добавити ще один – кіномистецтва. Всім віри в себе.