В душі кипить лють. Цьогорічне свято сумне і болюче. П’ятеро хлопців загинуло, десяток поранених. У них є родини, діти, свої родичі, своя земля. Згадаймо їх. Завдяки їм, ми з квітами підемо на паради і на святкування. 354 роки йде війна з “вічними братами”. Гинуть найкращі. Кляті “брати” – все буде Україна. Це аксіома, яку ваш “маленький розум” не уявляє. Нас можна завоювати, але підкорити неможливо. Ваш “русский дух” цього не розуміє. “Мама турок, папа грек – а я русский человек”- тьху, гидко. Від таких “русских” по всьому світу сльози, кров, розруха, водка і два кусня ковбаси. Додому і негайно. Незважаючи: Щирі вітання рідна Україна зі Святом. Все буде Україна. Слава Україні!