Сергій Мартинюк: “Маю честь бути Українцем” – Маю честь бути Українцем – гасло сьогоднішньої зустрічі з прозаїками. Презентація пройшла добре і як на мене дуже достойно. Мені задавали питання. Хто я і звідки. По суті про мене ніхто не знає. Багатенько дискутували про прозу і публіцистику, відсутність редакторів, справжню літературу, письменництво. Я показав всі свої книги. Розказав про написання кожної з них, чому почав писати, свої плани, мету. Василь Трубай зачитав оповідання “Велич оріянського степу” і побажав успіхів і писати надалі, приймати участь в засіданнях прозаіків. Полковник Кривобок В.І. “Сергій Мартинюк мій друг. Його книжки читаються легко. Чим мені імпонує? Він справжній і він “не малюється”. Він такий є.” Сергій Замелюхін -У нього оригінальний хід думок, композиційній побудові і архитектурній специфіки творів. Вважаю, це щось нове в літературі. Це на зацікавлення занадто примхливого читача. Підбив підсумок П. Засенко – “Література це сенс життя. Письменник має вчитися все життя, вдосконалюватися і продовжувати писати. У Мартинюка є головне – це бажання і міцний стрижень Українця. Тож побажаємо йому творчих успіхів і тримати марку.”В кінці презентації пройшли посиденьки з Лелекою, де продовжили презентацію, але в кінці дойшли до висновку – “Нас можна завоювати, але підкорити ніколи”.

https://www.facebook.com/NacionalnaSpilkaPysmennykivUkrainy/posts/416862205535247