Письменницький літопис. Пам’ятаймо наше величне – Я Українець і маю розум Переможця

Сьогодні (27.01.2021) отримав такий відгук на книгу “Того, хто йде, важко спинити” від Науково – бібліографічного відділу НБУ ім. Ярослава Мудрого. Лякую за відгук.

ОГЛЯД ВИДАНЬ. Шановне товариство! Сьогодні отримали новеньку книгу до свого фонду. Автором видання є прихильник, добрий друг нашого відділу – Сергій Мартинюк. Його книга “Того хто йде, важко спинити” розкриває долю, життя і головну рису характеру українців – це нескореність і непохитна віра в себе. Де б не був, ким би не став – політиком чи водієм, науковцем чи вчителем, артистом чи вантажником – завжди Україна має бути в серці. Нас можна завоювати, але підкорити – ніколи! Щиро дякуємо авторові! Книгу буде передано до фонду нашої Бібліотеки. Розпочинається видання віршем Олександра Олеся, що особливо гостро резонує з нашим сьогоденням… Не сумуй, дитино, що немає тата, Мабуть, його в полі стримала розплата. Він прийде додому, принесе гостинця – Повні поли маків і перлин для синця. Не лютуй, що тато не прийшов на свято, Мабуть, його в полі стримала розплата. Ти ж хіба не бачив, як вояк-чужинець Все питав у мене: “Кто он? Украінєц?” Як я від удару серед хати впала, Як він бив ногами, як я проклинала. Не журися, сину, що немає тата, Мабуть, його в полі стримала розплата. Виростай, мій сину, будь міцний, як криця. Виростеш, – скажу я, – де лежить рушниця, Де лежать набої, де лежить граната. Не сумуй же, сину, що немає тата. Щоб не знав спокою окупант-чужинець, Щоб боявся навіть слова “українець”!(1918)

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на telegram
Telegram

Вам також может сподобатися: