17 грудня 1830 р. помер Симон Болівар, керівник боротьби за незалежність іспанських колоній в Південній Америці. 9 грудня 1824 р. відбулася битва при Аякучо, у якій Визвольна армія під орудою генерала Сукре розбила війська іспанців. Після цього Болівар став не тільки Президентом Великої Колумбії, але ще й Диктатором Перу (у 1824 р.), а через рік очолив і Болівію.Українські козаки з’явилися в Латинській Америці на початку ХVІІ століття. У голландській армії воювали брати Арцишевські: один із них командував армією, заснував Ріо-де-Жанейро, Байю та інші міста-фортеці Бразилії. Киянин Іван Минута був полковником військ Симона Болівара.Соратником Симона Болівара був Михайло Скибицький.Він народився 220 років тому, 1793 р., с. Корчівка Старокостянтинівського повіту на Волині. Шляхтич отримав від батька маєток Веселий Кут Таращанського повіту на Київщині, міг спокійно собі жити. Михайло успішно здобув інженерну освіту, служив у Петербурзі військовим інженером. Але дух непокори кликав і романтичний 30-річний українець через Швецію й Англію добрався до Венесуели, вступив волонтером в армію Симона Болівара, одержав звання поручника. У вирішальній битві за незалежність проти іспанських колонізаторів на плато Аякучо в Перу 9 грудня 1824 р. вояки М. Скибицького добилися перелому та перемоги. За мужність і героїзм найвищу військову відзнаку, орден «Бюсто де Лібертадор» («Бюст Визволителя»), Михайло Скибицький отримав особисто з рук Болівара. А згодом українець став офіцером штабу Симона Болівара. Нашому земляку доручали вести переговори з бунтівними генералами, він удосконалив діяльність служб Генерального штабу визвольної армії. І почалося стрімке сходження українця по службі: у жовтні 1826 р. – капітан колумбійської армії, в жовтні 1827 р. – майор, через три роки – інженер-полковник Федеративної Республіки Велика Колумбія. Він став одним з організаторів повстанської армії. Михайло Скибицький також відповідав за формування інженерних підрозділів та будівництво фортифікаційних споруд, розробив оригінальний проект міжокеанського каналу. Він уперше в історії дав інженерний розрахунок Панамського каналу і тільки через півстоліття ідею українця почали втілювати в життя! Зрештою 1914 р. будівництво Панамського каналу завершили.У 1830 р. після смерті Болівара український доброволець увійшов у близьке оточення першого президента Венесуели Хосе Антоніо Паеса; став його ад’ютантом, допоміг написати мемуари Президента. Того ж року у венесуельському порту Маракайбо Михайло Скибицький збудував віллу «Україна», яка й сьогодні діє як готель “Україна”.У 1831 р. поїхав у Париж, щоб надрукувати мемуари президента, але це не вдалося. Кілька років Михайло Скибицький провів у Франції, виконуючи доручення Президента Венесуели. У Парижі він зустрів багатьох земляків: українців, польських революційних емігрантів. Біографія Скибицького так вразила поета Юліуша Словацького, що він присвятив борцеві свій твір. Бажаючи узнати про сім’ю, Михайло домовився про зустріч з сестрою. В 1835 р. прибув у Львів, де його арештувала австрійська поліція та передала до рук російської влади. І от уже шеф жандармерії О.Х. Бенкендорф поклав на стіл імператора доповідну записку про українського бунтаря. Микола І наклав резолюцію: «Михайла Скибицького допитати, чи дійсно він служив у колумбійських республіканських військах і вислати його до В’ятки». Після чого О.Х. Бенкендорф відправив лист, датований 21 січня 1836 р., військовому губернатору Києва А.Д. Гур’єву: «Його Величність височайше повеліти зволили поміщика Михайла Cкибицького, котрий повернувся з-за кордону в Київську губернію, допитати, чи справді він служив у колумбійських республіканських військах і в такому випадку вислати його до В’ятки». Тому національного героя при поверненні в Україну губернатор Київський, Волинський і Подільський відправив на заслання у В’ятку. У місці висилки М. Скибицький 10 років перебував під наглядом поліції, тяжко занедужав і після тривалого листування з властями йому було дозволили відбувати покарання у власному маєтку. Він повернувся у Веселий Кут під невсипуще око влади. Але борець за свободу не здався: він роздобув фальшивий паспорт і втік. Але у Летичеві Скибицького арештували та кинули до старокостянтинівської в’язниці. Там, за ґратами, на 54 році життя упокоївся М.К. Скибицький українець, герой, яким будь-який народ може пишатися, його сповнене пригод життя гідне роману чи кіно серіалу.
