Друзі нас 400. Для мене це супер. Дякую кожному хто вірить в мій проєкт і вірить в мене

Друзі нас 400. Для мене це супер. Дякую кожному хто вірить в мій проєкт і вірить в мене. Я не знаю, як позначити кожного і написати призвища і ніки, але дяка і шана кожному. Вірю, що незабаром блог “Світогор Лелеко” буде ставати цікавішим і цікавішим. Планів і задумок багато. Але більше схиляюсь до літератури, цікавих зустрічей і відео з відомими письменниками, творчою єлітою сучасної України, фільмів про цікаві місця в Україні, літописні дослідження, Рідновірівські свягости і лекції. Я знаю, що зміст книги виходить далеко за сам формат книги. Це говорю, як письменник. Звичайно буду продовжувати свої проєкти – часопис “Балтське коло”, створення клубу (не подобається слово земляцтво) Балтське коло і в подальшому робити його міжнародним. Зустрічі, лекції, диспути, інші проєкти які будуть допомагати Україні і Українцям вийти з цього жлобського поняття “рашен”, “совітський”. За своє (і своїх дітей) майбутне треба працювати сьогодні. Не звик програвати, тому всі плани перетворимо в життя. Сьогодні, мені один знайомий, спересердя почав доводити, що я мало критикую владу. Друзі – влада це ми, Українці, Український народ. Критикувати тих, кого Український народ найняв на роботу Президентом і міністрами не маю бажання. Навіщо вони мені? Я знаю, що треба робити мені, маю свої цінності, які не міняються від виборів до виборів, маю своє бачення розвитку України. І буду це робити, своїми книгами, своїм прикладом, своїм життям. Коли чую, як говорять, що один в полі не воїн, я сміюсь. Коли чую, що праві сили мають об’єднуватись, я сміюсь. Завжди відповідаю – один в полі воїн і сміливий воїн, якщо має Україну в серці і його неможливо перемогти! Ми і так об’єднені, але в політиці немає друзів, а є інтереси. А головним інтересом для політика має бути – УКРАЇНА і її інтереси, честь, гідність, добробут, процвітання, заможність, обороноздатність, освіта, культура. Треба привчити людей до головного – Я Українець і маю розум Переможця. Треба на людей дивитися як на людей. Інших людей у нас не буде. Я не вмію бути пристосуванцем, підлабузником, зрадником. Живу за принципом “Я не граю в гідність. Я живу з гідністю.” Знаю, що президенти, міністри, депутати приходять і відходять. Вірю, що Україна була, є і буде. Це головне… Ще раз всім дякую за підтримку!

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на telegram
Telegram

Вам також может сподобатися: