Сьогодні відшуміла презентація книги “Хроніка сонячних струн 2014 – 2020” Юрія Кобзаренко. Звичайно, щось вдалося, а щось треба поправити на майбутні презентації. Але, головне, що мені сподобалось, це простота і щирість, не було цього необхідного офіціозу і того, що ти маєш виступити і щось сказати. Як ведуча Тетяна Майданович говорила серцем душі. Нас це болить і ми пам’ятаємо. Пам’ятаємо “зелений коридор” і розстріл Українських колон впритул, як в тіре, як на навчаннях. Ми пам’ятаємо добивання поранених. Ми пам’ятаємо вторгнення москвинських військ і орди чеченців, загони “казаков” і грабунки з гвалтуванням місцевого населення, віджимання майна, вивезення заводів на московію, парад військовополонених і багато ще чого. Я особисто знайомий з автором презентації, ще з Майдана Гідності. І з багатьма присутніми також. І ця презентація робилась не для слави, а була присвяченна – Дню пам’яті захисників незалежності Української Держави. Сподобалась пісня “Іловайськ” і слова “Як я люблю рідний край”. Я подарував свою книгу “Народжені перемагати”. Схвальні відгуки пролунали в виступах письменників Алли Диба, Валентини Козак. Сподобався спогад Юрія Кобзаренка, що в дитячому садочку у них було покарання якого боялися діти – “Не будеш слухатись, відправимо у Львів до бандер”. І це чиста правда. Так воно було. Чомусь згадався 1982 рік. Ми з Мариною тільки одружилися і вже родиною поїхали в Чернівці на гостину. Мене в Балті мої друзі проводжали як на єшафот, дали “цепку” від веломашини (ми ними билися) на карабінчику і я мав цю “зброю – цепку” насити на поясі штанів. Я не хотів брати, але хлопці вмовили мене, бо я їду до бандер. Таке воно було. Як завжди на висоті була Київська спілка письменників. Промовисте вступне слово Марії Морозенко було вкрай щире з врученням грамоти Юрію Кобзаренко. Це просто супер. Як завжди на висоті майстерності був хор “Гомін”. Дякую всім хто долучився до організації і не пожалів часу прийшов підтримати автора. Я особисто отримав величезне задоволення і позитивний настрій. Закінчу словами з пісні “Іловайськ” – Я люблю рідний край!