Балтський літопис – літо 2020 року

Балтський літопис – літо 2020 року. Мій брат В’ячеслав Мельник і його син Ігор. Слава військовий пенсіонер і просто звичайний патріот Балтщини. Слава затятий мисливець, він марить мисливством. Тримає чотири лайки, є малі цуценята і він за цими цуценятами доглядає як за малими дітьми. Воно і не дивно. Ви пробували виростити робочих лайок? Це ціла наука і мене тішить, що в Балті вже є свої породи лайок. Ми це планували робити в 90-х роках, виводити в Балті лайок, але виходить в сьогоденні у Славіка.
Ігор закінчив мореходне училище і не може влаштуватися працювати по спеціальності. Для того, щоб піти в рейс, треба заплатити гроші і не малі гроші. Питання де взяти ці гроші, якщо людина ні дня не працювала? Батьки не мають (і чого вони мають платити?), сам ще не заробив. Думаю, що в районах має бути окремий підрозділ (у міській раді) який буде дбати про працевлаштування молодих спеціалістів. Який буде розуміти одне: працюючи люди це сплачені податки до бюджету. Наразі дивна ситуація- підприємств і заводів немає, де працювати і як заробляти? Тому молодь і їде світ за очі. Добробут людей це і є основне (або має бути) для місцевої влади. В Києві підніму питання через морські профспілки. Але це в першу чергу вирішують самі.
Андрій Котан це гордість нашого базару. З 1991 року Андрій стоїть на базарі. У нас в Балті за роки склалася ціла єліта Балтського базару. Є вже родині династії базару. Де батьки передають дітям свої торгові місця. Мене це не тішить. На базарі стоять вчителі, інженери, військові, лікарі. Всі мають основні спеціальності, але не мають роботи. Це погано і основним приорітетом місцевої влади має бути – створення робочих місць. У нас в Балті життя починає вирувати о 5.00 ранку (підвозять товар до базару) і місто завмирає о 14.00 (базар закривається).Сама робота на базарі важка (сам стояв), не в сенсі фізичної праці, а в слабкій платіжоспроможності Балтян. Підприємці підлаштовуються під дні виплати пенсій, пособій. Роблять скидки, дають в борг, знижки і ледь-ледь виходять на “нуль”. В сьогоденні Балтські підприємці це герої Балтщини. Вони тримають основу місцевого життя в районі.
Володимир Садковський – достойна людина і козак районнового козацького товаривства. Він мені імпонує тим, що ніколи не здається. Тримає городи і підпрацьовує там де можна підпрацьовувати. Допомагає собі сам.
Я пишаюсь своєю чарівною Балтою і своїми Балтянами.

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на telegram
Telegram

Вам також может сподобатися: