Був вчора (13 липня 2019 року) на Коростенщині на вшануванні пам’яті В.Л.Юхимовича. Чудовий, гарнючий Древлянський край. Отримав незабутні враження від спілкування з звичайними людьми. Вміють Коростенці вшановувати своїх велетнів духу і гідності. Знаєте чому? Бо вони самі – майстри слова Українського. Вони самі звичайні і достойні люди. Вони не словами, а справами (не пафосом!) підтримують рідний край. Знають, що тільки рідне є рідним…
А над подвір’ям музея – садиби В.Юхимовича кружляла пара Лелек. Споконвіку наш древній тотем Українців.
Дякую організаторам і окрема щира подяка Віктору Васильчуку. Пишаюсь Вами і приєднуюсь в допомозі до наступних свят.
Історія шанує тих, хто її творить, а не тільки вивчає.