Світогор із Лелечого краю

[vc_row][vc_column width=”1/2″][vc_gallery type=”flexslider_fade” interval=”0″ images=”1004″ onclick=”link_image” custom_links_target=”_self” img_size=”large”][/vc_column][vc_column width=”1/2″][vc_column_text]Особистість:

Світогор із Лелечого краю

Активний учасник Помаранчевої революції (2004 рік), Повстання Гідності (2013-2014 роки), організатор Євромайдану в місті Балта Одеської області 1 грудня 2013 року Сергій Мартинюк має життєве кредо: «Я—Українець і маю розум Переможця!» А ще він з тих  людей, яким не байдужа подальша доля нашої держави, її мешканців, йому вони «болять», і навіть вдома в колі сім’ї Україна для пана Сергія понад усе.

Своїм походженням  пишається все  життя. Перебуваючи на Далекому Сході (Росія),  ще за радянських часів пан Сергій не боявся висловлювати власну думку щодо ставлення московітів до українців. Капітан Мартинюк на знак протесту проти політики Москви щодо України написав рапорт про звільнення з армії. Що це означало для сім’ї на початку дев’яностих, пояснювати не треба. Разом із дружиною Сергій Якович виховував двох доньок і коштів для того ,щоб їх годувати, одягати, навчати… Отже доводилося займатися «човниківством», аби мати кошти для утримання сім’ї, іншими видами підприємництва.

Сергій Якович дуже любить історію Українського козацтва, України, досконало знає історію своєї малої батьківщини та свого роду і дбає про їх збереження і як дійсний отаман українського козацтва Балтського округу (до слова він має звання генерал—хорунжий), і як дійсний депутат Балтської районної ради.

«Для мене,–говорить депутат,–в моїй діяльності головне не говорити, що зроблю, а дбати про інтереси людей, тому  за свою каденцію подав понад 200 депутатських звернень і запитів .А ще вважаю, настав час створити нову націю з попелу старої. Стосунки з людьми незалежно від їх статусу і приналежності прагну будувати за принципом толерантності та взаємоповаги».

А ще він закоханий в історію Київської Русі, йому подобаються старовинні українські імена. Себе асоціює зі Світогором. На мою думку, саме ним, воїном світла й добра, Сергій Мартинюк і є. Бо ж бореться за справедливість, незалежність України, проти агресії на Сході України, прагне повсякчас допомогти людям.

В минулому році за його участи створено Благодійну Організацію «Благодійний медичний фонд «Лелеко», яку він очолює. Цей фонд надає допомогу воїнам, які воюють в зоні АТО, а також переселенцям із цієї території та пораненим коштами, медикаментами, продуктами та ін. Так, з червня 2014 року фонд відправив на лікування та реабілітацію 158 людей, які постраждали на Майдані під час революції гідності, й учасників АТО. Надавалася також допомога лікаря—психолога тим людям, котрі цього потребували. За підтримки фонду регулярно проводяться концерти з метою підняття бойового духу військових, на яких артисти з Майдану неодноразово ризикували власним життям. А під час окупації терористами міста Слов’янськ фондом виділялися кошти для закупівлі пального, аби вивезти з нього членів Федерації Профспілок України. Продовжується благодійна діяльність і сьогодні, зокрема, збиралися кошти на буржуйки й теплий одяг для бійців АТО. Відправляє фонд на лікування й воїнів АТО. Адже живучи в Україні і бути поза її проблемами Сергій Якович просто не може. Та саме так і поводяться справжні чоловіки, які є надією і опорою свого роду, землі рідної.

 

—А чому Ви назвали фонд саме так?— запитую Сергія Яковича.

—Колись на території мого рідного краю мешкали представники народу, який так і називався Пелазги, дослівно лелеки. Це були мужні, достойні люди, хоробрі вояки і майстри. Тому й виникла назва нашої благодійної організації, що надає допомогу воїнам АТО, постраждалим на Майдані й морально, й матеріально.

Сьогодні Сергій Мартинюк є радником голови Федерації Професійних Спілок України за поданням Ради Громадських Ініціатив Майдану і дбає про інтереси людей праці, допомагаючи тим із них, хто до нього звертається. Два рази (у 2012 та 2014 роках) балотувався в народні депутати України.

Захоплюють також книги Сергія Яковича, які написав і видав. Їх назви досить промовисті—«Здобули волю—здобудемо долю», «З Україною в серці», «Горжусь, что я Украинец», «Я Українець і маю розум Переможця».

Сергій Якович із тих людей, які дотримуються слова, приймають виважені, конструктивні рішення, живуть з гідністю, діє так, щоб ним пишалися діти і онуки, для яких, як і для їхнього батька пріоритетом є родина, рідний край та Україна. Для власних нащадків Сергій Мартинюк—приклад в усьому: служінні Вітчизні, сімейному житті(з дружиною Мариною вони разом вже понад 30 років і в радості, і в горі), ставленні до інших. Такими виховував і власних доньок, які наразі є гордістю батьків, продовжувачками славного козацького роду.

 

Тетяна Федяй, член Національної спілки журналістів України.

 

 

 

 

 

 

[/vc_column_text][/vc_column][/vc_row]

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на telegram
Telegram

Вам також может сподобатися: