Письменницький літопис. Роздуми з десятого з’їзду НСПУ. (2.12.2018)

Ще трохи світлин з десятого з’їзду НСПУ. Перед самим з’їздом переймався – як пройде, чи буде все гаразд? Але наразі я спокійний і можу запевнити всіх Українців – Національна Спілка Письменників України – здорова, сильна, достойна, переконлива, амбітна і гордовита спілка, яка буде брати участь в житті України. Не просто брати участь, а перемагати. Це я гарантую. Я Українець і маю розум Переможця. Друзі, у нас в НСПУ, все як у людей. Є своя опозиція і свої переможці. Є ображені, крикуни, драчуни, лузери. Є свої достойники, розважливі і порядні. Є ті, які хотіли переворота і ті, які завадили цьому, є ті, які хотіли влаштувати бійку і ті, які завадили цьому. Є ті, які будуть кричати, що була фальсіфікація і підкуп. Є ті, які будуть про це писати в газетах… Але спілка була, спілка є, спілка буде. Подобається це комусь, чи не до вподоби. Є новий Голова спілки і нова команда. Тому я спокійний – у нас все, як у людей.І наостанок. “Обнміться брати мої, молю Вас, благаю”…це Т.Г.Шевченко. І від себе – Друзі! Біда в нашому домі. Війна. Серце до серця, плече до плеча, спина до спини і перемагаємо. Нам ніхто не допоможе, окрім нас самих. Всі інші можуть бути стурбовані. Не маємо права програти. Потім розберемось, хто винен і хто, що зробив. Разом і до кінця! Слава нескореним!

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на telegram
Telegram

Вам також может сподобатися: